ЗАКОН УКРАЇНИ
Про перевезення на таксі
(Обсуждение законопроекта в форуме - "О перевозках на такси" - 08.08.13)
Цей Закон визначає засади здійснення господарської діяльності у сфері перевезень на таксі та надання послуг інформаційно-диспетчерськими службами таксі.
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
1) вартість перевезення на таксі – обчислена таксометром сукупність значень плати за замовлення автомобіля, час очікування водієм таксі пасажиру (пасажирів) та пройдену відстань згідно вартості одного кілометру перевезення;
2) водій таксі – уповноважений на укладання і виконання договору про перевезення на таксі та прийом плати за проїзд найманий працівник перевізника на таксі, що використовує найману працю водіїв таксі, а також самозайнятий перевізник на таксі;
3) договір перевезення на таксі - публічний договір, який укладається між замовником перевезення на таксі та суб'єктом господарювання - перевізником на таксі (виконавцем перевезення), предметом якого є перевезення пасажиру (пасажирів) та/або багажу;
4) дозвіл на здійснення діяльності інформаційно-диспетчерським пунктом – документ дозвільного характеру, що видається інформаційно-диспетчерській службі та надає право на надання інформаційно-диспетчерських послуг щодо замовлень перевезень на таксі, договір про здійснення яких укладатиметься в межах території, визначеної відповідно до вимог цього Закону;
5) дозвіл на таксі – документ дозвільного характеру, що надає право перевізнику на таксі у межах території, зазначеної у такому дозволу, укладати договір перевезення на таксі визначеним відповідно до вимог цього Закону транспортним засобом;
6) єдиний державний реєстр дозволів у сфері перевезень на таксі - це єдина комп'ютерна база даних, яка створена за допомогою автоматизованої системи і відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук відомостей про дозволи на таксі та транспортні засоби, що на підставі дозволів на таксі використовуються для надання послуг з перевезення на таксі, а також дозволи на здійснення діяльності інформаційно-диспетчерським пунктом;
7) замовник перевезення на таксі (далі - замовник) – фізична або юридична особа, яка стосовно себе, пасажирів, що слідують разом з нею або визначених нею пасажирів та/або багажу має намір укласти або укладає договір перевезення на таксі;
8) інформаційно-диспетчерські послуги – це діяльність з прийняття засобами зв'язку від замовника перевезення на таксі інформації про потребу у послугах з перевезення на таксі та передання будь-яким способом такої інформації водіям автомобілів таксі;
9) інформаційно-диспетчерська служба – суб’єкт господарювання, який на підставі дозволу (дозволів) на здійснення діяльності інформаційно-диспетчерським пунктом надає інформаційно-диспетчерські послуги;
10) інформаційно-диспетчерський пункт - технічно обладнане нежитлове приміщення, у якому інформаційно-диспетчерська служба приймає від замовника інформацію про потребу у наданні послуг з перевезення на таксі та передає її водію (водіям) таксі;
11) перевізник на таксі (далі - перевізник)- суб'єкт господарювання, який на комерційній основі надає послуги з перевезення на таксі;
перевізниками на таксі є:
самозайняті перевізники на таксі - фізичні особи - підприємці, які надають послуги з перевезень на таксі самостійно, без застосування праці найманих водіїв;
перевізники на таксі, які використовують найману працю водіїв таксі;
12) послуги з перевезення на таксі - оплатні послуги з перевезення пасажирів та/або багажу, які надаються на підставі договору перевезення на таксі;
13) стоянка таксі – визначене відповідними дорожніми знаками, місце для зупинки, стоянки, посадки пасажирів у таксі та очікування водіями таксі інформації від інформаційно-диспетчерських служб про замовлення таксі;
14) таксі (автомобіль таксі) – легковий автомобіль, що має ознаки таксі, відповідає визначеним цим Законом вимогам та використовується для надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу в індивідуальному порядку;
15) таксометр – прилад, призначений для інформування пасажирів про вартість перевезення на таксі, яким також може бути передбачено вимірювання відстані поїздки за допомогою супутникової навігаційної системи;
16) тарифна схема послуг таксі – сукупність узгоджених між собою тарифів (базовий, нічний, святковий, приміський, пільговий, тощо) за пройдену одиницю відстані, одиницю часу очікування пасажира (пасажирів) та плати за замовлення таксі.
Стаття 2. Сфера дії Закону
1. Дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов'язані із наданням послуг з перевезення на таксі.
2. Дія цього Закону не поширюється на суспільні відносини, пов'язані із наданням послуг з перевезення легковими автомобілями на замовлення.
Стаття 3. Дозволи у сфері надання послуг з перевезення на таксі
1. Використання транспортного засобу для надання послуг з перевезення на таксі здійснюється перевізником на таксі на підставі дозволу на таксі. Дозвіл на таксі надає право використовувати один транспортний засіб для надання послуг з перевезення на таксі.
Перевізник на таксі самостійно протягом не більш як 30 робочих днів з дня отримання дозволу на таксі вносить до єдиного державного реєстру дозволів у сфері перевезень на таксі відомості про:
1) реєстраційний номер транспортного засобу, що використовуватиметься для надання послуг з перевезення на таксі на підставі дозволу на таксі;
2) номер дозволу на здійснення діяльності інформаційно-диспетчерським пунктом, з яким перевізником укладено договір про надання інформаційно-диспетчерських послуг.
У разі зміни відомостей, що містяться у єдиному державному реєстрі дозволів у сфері перевезень на таксі, перевізник на таксі самостійно змінює відомості єдиного державного реєстру дозволів у сфері перевезень на таксі.
Порядок доступу перевізників на таксі до єдиного державного реєстру дозволів у сфері перевезень на таксі визначається Порядком ведення єдиного державного реєстру дозволів у сфері перевезень на таксі, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту.
2. Надання інформаційно-диспетчерських послуг здійснюється за умови отримання дозволу на здійснення діяльності інформаційно-диспетчерським пунктом.
Дозвіл на здійснення діяльності інформаційно-диспетчерським пунктом надає право інформаційно-диспетчерській службі використовувати інформаційно-диспетчерський пункт при наданні інформаційно-диспетчерських послуг.
У разі наявності у складі інформаційно-диспетчерської служби декількох інформаційно-диспетчерських пунктів, необхідним є отримання дозволу на діяльність кожного із таких пунктів.
3. Дозволи на таксі та дозволи на здійснення діяльності інформаційно-диспетчерським пунктом видаються:
виконавчими органами міської ради міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - для здійснення діяльності в межах території відповідного міста;
районними державними адміністраціями - для здійснення діяльності в межах відповідного району.
4. Дозвіл на таксі надає право укладати договір перевезення на таксі лише в межах адміністративно-територіальної одиниці, в якій він виданий.
Дозволяється використання одного автомобілю таксі для надання послуг з перевезення на таксі в різних адміністративно-територіальних одиницях на підставі дозволів на таксі, виданих у відповідних адміністративно-територіальних одиницях.
5. Дозвіл на здійснення діяльності інформаційно-диспетчерським пунктом надає право на надання інформаційно-диспетчерських послуг щодо
замовлення перевезення на таксі, договір про яке укладатиметься в межах адміністративно-територіальної одиниці, в якій виданий дозвіл.
6. Для отримання дозволу на таксі подається заява, в якій вказується адміністративно-територіальна одиниця, у якій будуть надаватись послуги з перевезення на таксі, а також найменування, код ЄДРПОУ для юридичних осіб, або прізвище, ім'я, по-батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) для фізичних осіб - підприємців. До заяви про отримання дозволу на таксі додається документ, що підтверджує внесення плати за видачу дозволу.
Для отримання дозволу на здійснення діяльності інформаційно-диспетчерським пунктом подається заява, в якій зазначається:
адміністративно-територіальна одиниця, в якій будуть надаватись інформаційно-диспетчерські послуги;
лінії та засоби дистанційного зв'язку (перелік використовуваних радіочастот, номерів телефонів, посилання в мережі Інтернет), з яких здійснюватиметься приймання інформації від замовників про потребу в перевезенні на таксі;
найменування, код ЄДРПОУ для юридичних осіб, або прізвище, ім'я, по-батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) для фізичних осіб - підприємців.
До заяви про отримання дозволу на здійснення діяльності інформаційно-диспетчерським пунктом додаються:
документ, що підтверджує внесення плати за видачу дозволу;
копія документу, що підтверджує право власності або право користування нежитловим приміщенням, в якому буде розміщуватись інформаційно-диспетчерський пункт;
копія договору (договорів), на підставі якого інформаційно-диспетчерська служба використовуватиме номер (номери) телефону для приймання інформації від замовників про потребу в перевезенні на таксі.
Для видачі дозволу на таксі, дозволу на здійснення діяльності інформаційно-диспетчерським пунктом забороняється вимагати документи, не передбачені цим Законом.
7. Підставами для відмови у видачі дозволу на таксі є:
заявник не є суб'єктом господарювання;
подання суб’єктом господарювання неповного пакету документів, необхідних для одержання дозволу;
виявлення в поданих документах недостовірних відомостей.
Підставами для відмови у видачі дозволу на здійснення діяльності інформаційно-диспетчерським пунктом є:
подання суб’єктом господарювання неповного пакету документів, необхідних для одержання дозволу;
виявлення в поданих документах недостовірних відомостей;
невідповідність інформаційно-диспетчерського пункту вимогам, встановленим частиною четвертою статті 6 цього Закону.
8. У дозволі на таксі зазначається:
1) його номер, дата видачі, найменування органу, що його видав;
2) адміністративно-територіальна одиниця, у якій може бути укладено договір перевезення на таксі, на підставі дозволу;
3) найменування, місцезнаходження, код ЄДРПОУ юридичної особи, якій видано дозвіл, або прізвище, ім'я, по-батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) фізичної особи - підприємця, якому видано дозвіл.
9. У дозволі на здійснення діяльності інформаційно-диспетчерським пунктом зазначається:
1) номер дозволу, найменування органу, що його видав, дата видачі дозволу;
2) адреса диспетчерського пункту;
3) адміністративно-територіальна одиниця, у якій можуть надаватись інформаційно-диспетчерські послуги на підставі дозволу;
4) лінії та засоби дистанційного зв'язку (перелік використовуваних радіочастот, номерів телефонів, посилання в мережі Інтернет), з яких здійснюється приймання інформації від замовників про потребу в перевезенні на таксі;
5) найменування, місцезнаходження, код ЄДРПОУ юридичної особи, якій видано дозвіл, або прізвище, ім'я, по-батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) фізичної особи - підприємця, якому видано дозвіл.
10. Органи, що здійснюють видачу дозволів у сфері перевезень на таксі, в день видачі дозволу на таксі, дозволу на здійснення діяльності інформаційно-диспетчерським пунктом, вносять відомості, передбачені частиною восьмою або частиною дев'ятою цієї статті Закону відповідно, до єдиного державного реєстру дозволів у сфері перевезень на таксі.
11. Підставами для анулювання дозволу на таксі є:
1) звернення суб’єкта господарювання із заявою про анулювання дозволу;
2) припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
3) встановлення факту надання в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;
4) встановлення факту несвоєчасного внесення відомостей до єдиного державного реєстру дозволів у сфері перевезень на таксі або внесення змін до таких відомостей;
5) вчинення водієм автомобілю таксі, що використовується для надання послуг з перевезення на таксі на підставі відповідного дозволу на таксі, адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 123, 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, або злочину, передбаченого частиною другою чи третьою статті 286 Кримінального кодексу України.
12. Підставами для анулювання дозволу на здійснення діяльності інформаційно-диспетчерським пунктом є:
1) звернення суб’єкта господарювання із заявою про анулювання дозволу;
2) припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
3) встановлення факту надання в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;
4) невідповідність інформаційно-диспетчерського пункту вимогам, встановленим частиною четвертою статті 6 цього Закону;
5) встановлення факту передачі через інформаційно-диспетчерський пункт інформації про замовлення таксі водію, що керує автомобілем, щодо якого інформаційно-диспетчерською службою не укладено договір про надання інформаційно-диспетчерських послуг.
13. Органи, що здійснюють видачу дозволів у сфері перевезень на таксі, в день анулювання дозволу на таксі, дозволу на здійснення діяльності інформаційно-диспетчерським пунктом, вносять відповідні відомості до єдиного державного реєстру дозволів у сфері перевезень на таксі.
14. Підставами для переоформлення дозволу на таксі є:
зміна найменування суб’єкта господарювання – юридичної особи або прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця;
зміна місцезнаходження суб’єкта господарювання;
Підставами для переоформлення дозволу на здійснення діяльності інформаційно-диспетчерським пунктом є:
зміна найменування суб’єкта господарювання – юридичної особи або прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця;
зміна місцезнаходження суб’єкта господарювання;
зміна відомостей, що містяться у дозволі.
15. Підставами для видачі дубліката дозволу на таксі, дозволу на здійснення діяльності інформаційно-диспетчерським пунктом є:
втрата дозволу;
пошкодження дозволу.
16. Строк дії дозволів на таксі та дозволів на здійснення діяльності інформаційно-диспетчерським пунктом не обмежується.
17. Строк видачі або надання письмового повідомлення про відмову у видачі дозволу на таксі, дозволу на здійснення діяльності інформаційно-диспетчерським пунктом становить десять робочих днів.
18. За видачу дозволу на таксі, дозволу на здійснення діяльності інформаційно-диспетчерським пунктом, переоформлення та видачу дублікатів зазначених дозволів стягується плата.
Розмір плати за видачу дозволу на таксі, дозволу на здійснення діяльності інформаційно-диспетчерським пунктом встановлюється поетапно та залежить від адміністративно-територіальної одиниці, в якій видано дозвіл.
Розмір плати за видачу дозволу на таксі становить:
з дня набрання чинності цією статтею Закону одну мінімальну заробітну плату;
через рік після набрання чинності цією статтею Закону в місті Києві 10 мінімальних заробітних плат, в містах Дніпропетровськ, Донецьк, Львів, Одеса, Харків 9 мінімальних заробітних плат, в містах Сімферополь та Севастополь 7 мінімальних заробітних плат, в інших містах, а також районах 5 мінімальних заробітних плат;
через два роки після набрання чинності цією статтею Закону в місті Києві 50 мінімальних заробітних плат, в містах Дніпропетровськ, Донецьк, Львів, Одеса, Харків 45 мінімальних заробітних плат, в містах Сімферополь та Севастополь 35 мінімальних заробітних плат, в інших містах, а також районах 25 мінімальних заробітних плат.
Розмір плати за видачу дозволу на здійснення діяльності інформаційно-диспетчерським пунктом становить:
з дня набрання чинності цією частиною цієї статтею Закону 5 мінімальних заробітних плат;
через рік після набрання чинності цією статтею Закону в місті Києві 50 мінімальних заробітних плат, в містах Дніпропетровськ, Донецьк, Львів, Одеса, Харків 45 мінімальних заробітних плат, в містах Сімферополь та Севастополь 35 мінімальних заробітних плат, в інших містах, а також районах 25 мінімальних заробітних плат.
Розмір плати за переоформлення або видачу дублікату дозволу на таксі або дозволу на здійснення діяльності інформаційно-диспетчерським пунктом становить одну мінімальну заробітну плату.
19. Створення та функціонування єдиного державного реєстру дозволів у сфері перевезень на таксі забезпечується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті розміщує відомості єдиного державного реєстру дозволів у сфері перевезень на таксі на своєму сайті.
Стаття 4. Ознаки таксі та вимоги до таксі
1. Ознаками автомобілю таксі є:
1) розпізнавальний ліхтар на даху автомобіля;
2) композиції з квадратів контрастних кольорів, нанесені у шаховому порядку на передній панелі салону автомобіля та/або поверхнях його кузова та/або нанесені на автомобіль чи на конструкцію, що встановлюється на даху автомобіля, логотипи, номери телефонів, написи, символи, або інша інформація, які не можуть бути однозначно ідентифіковані як реклама конкретного продукту чи послуги, що є відмінними від перевезення на таксі чи діяльності інформаційно-диспетчерських служб.
2. Автомобіль таксі повинен відповідати таким вимогам:
1) містити на задньому правому пасажирському склі інформацію щодо тарифної схеми послуг таксі, ознайомитись з якою можливо як із салону автомобілю, так і ззовні, а також містити цю інформацію та відомості про водія таксі (прізвище, ім'я, по-батькові), номер телефону, місцезнаходження перевізника на таксі на передній панелі салону автомобіля;
2) бути обладнаним справним таксометром налаштованим відповідно до тарифної схеми послуг таксі;
3) мати не менш як чотири двері, не менше як чотири місця для сидіння пасажирів та відокремлений від місць для сидіння простір для перевезення багажу;
4) бути обладнаним розпізнавальним ліхтарем на даху автомобіля.
Додаткові вимоги до автомобілю таксі встановлюються Кабінетом Міністрів України.
3. Легкові автомобілі, які для виконання вимог до автомобілів таксі обладнуються устаткуванням, державній перереєстрації не підлягають.
Стаття 5. Права та обов’язки перевізника на таксі
1. Перевізник на таксі самостійно визначає тарифну схему послуг таксі, які ним надаються.
2. Перевізник на таксі має право:
1) припинити надання послуги з перевезення на таксі, якщо подальше надання послуги неможливе внаслідок дії обставини непереборної сили;
2) укладати договір з інформаційно-диспетчерською службою про надання інформаційно-диспетчерських послуг.
3. Перевізник на таксі зобов'язаний:
1) утримувати автомобілі таксі та їх обладнання в належному технічному та санітарному стані;
2) забезпечувати своєчасне подання таксі при отриманні замовлення через інформаційно-диспетчерську службу;
3) забезпечувати проїзд пасажирів до зупинки чи місця призначення за маршрутом без додаткових витрат у разі припинення перевезення на таксі через технічну несправність таксі;
4) надавати послуги з перевезення на таксі лише автомобілями зі справним таксометром;
5) забезпечувати проходження обов'язкового технічного контролю транспортного засобу в установленому порядку відповідно до вимог, встановлених виробником та регламентних робіт з технічного обслуговування.
4. Перевізник на таксі, який використовує найману працю водіїв зобов'язаний:
1) вести облік використання найманими водіями таксі автомобілів таксі;
2) забезпечувати проведення щозмінного передрейсового та післярейсового медичного огляду водіїв таксі;
3) забезпечувати водіїв таксі дозволом на таксі, на підставі якого автомобіль, на якому працює водій, використовується для надання послуг з перевезення на таксі, реєстраційним талоном, копією договору про надання інформаційно-диспетчерських послуг, якщо інформаційно-диспетчерська служба не входить до складу перевізника на таксі або копією дозволу на здійснення діяльності інформаційно-диспетчерським пунктом, якщо інформаційно-диспетчерська служба входить до складу перевізника на таксі;
4) організовувати роботу водіїв таксі, визначати їх робочий час та час відпочинку згідно законодавства про працю, забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;
5) здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху.
5. Самозайнятий перевізник на таксі зобов'язаний двічі на рік проходити медичний огляд з метою перевірки здатності до безпечного керування транспортними засобами.
6. Перевізнику на таксі забороняється:
1) використовувати для надання послуг з перевезення на таксі автомобіль, відомості про використання якого для надання послуг з перевезення на таксі на підставі дозволу на таксі не внесено до єдиного державного реєстру дозволів у сфері перевезень на таксі;
2) укладати договір про надання інформаційно-диспетчерських послуг щодо одного автомобілю таксі більш ніж з однією інформаційно-диспетчерською службою.
7. Вимоги до перевізників на таксі щодо приймання електронних платіжних засобів при оплаті послуг з перевезення на таксі встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 6. Інформаційно-диспетчерські послуги у сфері перевезень на таксі.
1. Інформаційно-диспетчерські послуги надаються інформаційно-диспетчерською службою перевізнику на таксі на підставі договору, що укладається у письмовій формі, крім випадку, коли інформаційно-диспетчерська служба входить до складу перевізника на таксі.
Договір про надання інформаційно-диспетчерських послуг укладається окремо на кожний автомобіль таксі, водію якого передаватиметься інформація про замовлення таксі.
2. Типовий договір про надання інформаційно-диспетчерських послуг затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту.
3. Інформаційно-диспетчерська служба вправі надавати інформаційно-диспетчерські послуги необмеженій кількості перевізників на таксі.
Укладення договору про надання інформаційно-диспетчерських послуг щодо одного автомобілю таксі з різними інформаційно-диспетчерськими службами забороняється.
4. Інформаційно-диспетчерські послуги надаються через інформаційно-диспетчерський пункт, який повинен відповідати таким вимогам:
1) розміщуватись у нежитловому приміщенні;
2) бути обладнаним засобами телефонного зв’язку для приймання замовлень перевезення на таксі;
3) бути обладнаним засобами зв’язку із водіями таксі.
Інформаційно-диспетчерська служба повинна мати закріплені за собою номери телефонів для приймання замовлень перевезення на таксі
Номери телефонів, посилання в мережі Інтернет можуть використовуватись для приймання інформації від замовників про потребу в перевезенні на таксі в одній адміністративно-територіальній одиниці лише однією інформаційно-диспетчерською службою.
5. Інформаційно-диспетчерська служба зобов'язана окремо по кожному інформаційно-диспетчерському пункту вести у довільній паперовій або електронній формі журнал обліку замовлень перевезення на таксі із зазначенням адреси (місця) замовлення перевезення на таксі, дати і часу його опрацювання, номеру телефону замовника перевезення на таксі, автомобіля таксі, яким виконувалось перевезення.
Журнал обліку замовлень перевезень на таксі, що ведеться у паперовій формі, має зберігатись за місцезнаходженням інформаційно-диспетчерського пункту. Журнал обліку замовлень перевезень на таксі, що ведеться у електронній формі, повинен розміщуватися та зберігатись на обладнанні, яке знаходиться за місцезнаходженням інформаційно-диспетчерського пункту.
Інформація журналу обліку замовлень перевезень на таксі має зберігатися інформаційно-диспетчерською службою не менш як три місяці.
6. Інформаційно-диспетчерська служба зобов'язана:
1) обладнати робочі місця для диспетчерів та укомплектувати їх обладнанням, призначеним для забезпечення диспетчерського управління рухом транспортних засобів, своєчасного отримання та передачі інформації;
2) передавати інформацію про замовлення послуг перевезення на таксі лише водіям автомобілів таксі, щодо яких укладено договір про надання інформаційно-диспетчерських послуг;
3) в момент прийняття замовлення надавати замовнику перевезення на таксі за його вимогою інформацію про тарифну схему послуг таксі та/або орієнтовну вартість перевезення на таксі;
4) надавати уповноваженим особам центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, доступ до інформації з журналу обліку замовлень перевезень на таксі, інформацію про перевізників на таксі, з якими укладено договори про надання інформаційно-диспетчерських послуг, надавати доступ до зазначеної інформації посадовим особам інших органів державної влади, уповноваженим законом на отримання такої інформації;
5) здійснювати заходи, направлені на координування руху автомобілю таксі з моменту прийняття замовлення до моменту його виконання, здійснювати оперативний контроль за процесом виконання замовлення;
6) у разі необхідності забезпечувати заміну автомобілю таксі для виконання прийнятого, але не виконаного замовлення перевезення на таксі;
7) приймати та забезпечувати виконання термінових та попередніх замовлень перевезення на таксі;
8) оформлювати відносини з диспетчерами, визначати їх робочий час та час відпочинку згідно із законодавством про працю;
9) у разі отримання відповідного попереднього замовлення послуги з перевезення на таксі, забезпечувати надання для перевезення автомобілю таксі, обладнаного спеціальними дитячими утримуючими пристроями.
7. Інформаційно-диспетчерській службі забороняється передавати будь-яким способом інформацію про замовлення послуг з перевезення на таксі іншим особам, крім осіб, визначених пунктами 2, 4 частини шостої цієї статті.
Стаття 7. Договір перевезення на таксі
1. Договір перевезення на таксі може укладатися на стоянках таксі, на шляху прямування, а також за адресою (місцем) прибуття таксі за замовленням перевезення на таксі, здійсненим з використанням засобів зв’язку через інформаційно-диспетчерську службу.
2. Договір перевезення пасажирів на таксі набирає чинності з моменту посадки пасажира (пасажирів) і діє до моменту його (їх) висадки в пункті призначення.
Стаття 8. Організація та використання стоянок таксі.
1. Рішення про організацію стоянок таксі приймають виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.
2. Розміщення стоянок таксі повинне забезпечувати можливість укладання договору перевезення на таксі у будь-якому місці підвищеного попиту на послугу з перевезення на таксі, зокрема при виході із станцій метрополітену, біля зупинок громадського транспорту, біля супермаркетів, ресторанів, готелів, розважальних, спортивних та виставкових закладів.
3. Розміщення стоянок таксі на територіях, прилеглих до аеропортів (аеровокзалів), морських та річкових портів, залізничних вокзалів та автостанцій міжнародного та загальнодержавного значення, є обов'язковим.
4. Розміщення стоянок таксі повинно забезпечувати:
1) зручний і безпечний прохід до них;
2) пропускну здатність дороги;
3) відсутність перешкод для інших учасників дорожнього руху;
4) зручну пересадку на інші види транспорту.
5. Стоянка таксі повинна забезпечувати можливість одночасного паркування на ній не менше як трьох автомобілів таксі.
6. У разі прийняття відповідного рішення виконавчим органом сільської, селищної, міської ради стоянка таксі може розміщуватись на майданчику для паркування.
7. Стоянки таксі використовуються безкоштовно на рівних умовах усіма водіями таксі. Укладення договору перевезення на таксі на стоянці таксі здійснюється водіями таксі в порядку черги.
8. Водій легкового автомобіля, відомості про використання якого для надання послуг з перевезення на таксі на підставі дозволу на таксі не внесено до єдиного державного реєстру дозволів у сфері перевезень на таксі, не має права здійснювати стоянку та посадку пасажирів на стоянці таксі.
Стаття 9. Права та обов’язки водія таксі
1. Водіями таксі можуть бути особи, що досягти 21-річного віку, мають посвідчення водія на право керування транспортним засобом категорії В та стаж керування транспортним засобом більше трьох років.
2. Водій таксі має право:
1) укладати договір перевезення на таксі із замовником перевезення на таксі у межах території, визначеної відповідно до вимог цього Закону, від власного імені, якщо водій таксі є самозайнятим перевізником на таксі, або як уповноважена особа від імені роботодавця-перевізника на таксі;
2) припиняти рух автомобіля таксі у випадку виникнення ситуації, яка загрожує життю та здоров'ю його пасажирів та/або водія таксі, або ситуації, яка може спричинити пошкодження автомобіля таксі;
3) відмовляти замовнику перевезення на таксі в укладанні договору перевезення на таксі, якщо:
замовник перевезення на таксі має явні ознаки сп'яніння або вчиняє хуліганські дії щодо водія таксі та/або інших осіб;
час робочої зміни водія автомобіля таксі буде вичерпано до завершення перевезення на таксі;
пункт призначення перевезення на таксі замовником чітко не визначено, або він знаходиться за межами 50-кілометрової приміської зони;
замовник перевезення на таксі не сплатив аванс на вимогу водія таксі, якщо виконання замовлення перевезення на таксі передбачає тривалу поїздку до місця призначення;
кількість осіб, які потребують перевезення включно із дітьми дошкільного віку, перевищує кількість пасажирських місць у автомобілі таксі;
пропонований до перевезення багаж є забороненим до перевезення, або може забруднити чи пошкодити салон або багажник, або перешкоджатиме вільному закриванню дверей автомобіля таксі або його багажника, або обмежуватиме оглядовість з місця водія, або перевищує допустимі вагові норми, що встановлені для даного автомобіля;
4) до укладання договору перевезення на таксі або в процесі його виконання переконатися у наявності у замовника перевезення на таксі коштів, які достатні для оплати проїзду.
3. Під час надання послуг з перевезення на таксі автомобіль таксі може рухатися по смузі для руху маршрутних транспортних засобів.
4. Водій таксі зобов'язаний:
1) перед виїздом на лінію перевірити справність таксометра та стежити за його належним функціонуванням у процесі виконання перевезень;
2) дотримуватись черговості при укладанні договору перевезення на таксі під час перебування на стоянці таксі;
3) надавати переважне право на поїздку особам із малолітніми дітьми, вагітним жінкам, ветеранам війни, особам похилого віку та особам з інвалідністю;
4) за наявності багажу відкривати багажне відділення таксі та надавати допомогу у його завантаженні та розвантаженні;
5) надавати допомогу особам з обмеженими фізичними можливостями при здійсненні посадки та висадки, відкривати та зачиняти пасажирські двері на їх вимогу;
6) пересвідчуватись у закритті дверей перед початком руху таксі;
7) переводити таксометр у позицію підрахунку вартості проїзду безпосередньо після посадки пасажира у таксі, або згідно часу, що вказаний у інформації про замовлення таксі;
8) приймати оплату у відповідності до показника таксометра;
9) на вимогу замовника перевезення на таксі повідомляти орієнтовну вартість перевезення на таксі перед укладанням договору перевезення на таксі;
10) за умовчанням обирати найкоротший по відстані маршрут руху до пункту призначення, або на вимогу замовника перевезення на таксі - прогнозовано найкоротший по часу маршрут, або рухатись за вказаним замовником перевезення на таксі маршрутом;
11) у разі зупинки у дорозі, що є наслідком несправності транспортного засобу, або фізичного стану водія автомобіля таксі, зупиняти нарахування вартості перевезення на таксі;
12) під час експлуатації транспортного засобу чи перебування на вулично-дорожній мережі загального користування мати при собі та передавати для перевірки посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті та іншим уповноваженим відповідно до закону посадовим особам, на їх вимогу:
посвідчення водія;
реєстраційний документ на транспортний засіб;
чинну медичну довідку, якщо водій таксі є самозайнятим перевізником на таксі;
дозвіл таксі, на підставі якого автомобіль, на якому працює водій, використовується для надання послуг з перевезення на таксі;
копію договору про надання інформаційно-диспетчерських, якщо інформаційно-диспетчерська служба не входить до складу перевізника на таксі або копію дозволу на здійснення діяльності інформаційно-диспетчерським пунктом, якщо інформаційно-диспетчерська служба входить до складу перевізника на таксі.
5. Водію автомобіля таксі заборонено:
1) виконувати перевезення пасажирів з вимкнутим таксометром;
2) вимагати оплату за проїзд у сумі, що не відповідає показникам таксометру;
3) відмовляти у перевезенні або припиняти раніше укладений договір на перевезення на таксі з непередбачених законодавством підстав;
4) пропонувати спільну поїздку сторонній особі без згоди замовника перевезення на таксі;
5) під час руху з пасажиром під час виконання замовлення їсти, пити, палити, розмовляти по мобільному телефону;
6) отримувати замовлення послуг з перевезення на таксі від інформаційно-диспетчерської служби, з якою не укладено договору про надання інформаційно-диспетчерських послуг щодо автомобілю таксі, яким керує водій.
Стаття 10. Права та обов'язки пасажира
1. Пасажир має право на:
1) укладення договору перевезення на таксі з водієм вільного автомобіля таксі на будь-якій стоянці таксі, на шляху прямування або замовити перевезення на таксі засобами зв'язку через інформаційно-диспетчерську службу;
2) оплатну (згідно показників таксометру) зупинку в дорозі;
3) припинення договору перевезення на таксі у будь-який момент за власним бажанням;
4) отримання інформації про орієнтовну вартість перевезення на таксі до укладання договору перевезення на таксі;
5) компенсацію пошкодження або втрати багажу, що перевозиться у багажнику автомобіля таксі.
2. Пасажир зобов'язаний:
1) оплатити вартість перевезення на таксі після його завершення у повному обсязі, або у розмірі вартості фактично наданих послуг у випадку припинення договору перевезення, крім випадків, коли згідно укладеного договору перевезення на таксі обов'язок з оплати вартості перевезення несе замовник перевезення на таксі;
2) використовувати ремені безпеки автомобілю під час поїздки.
3. Пасажиру заборонено:
1) вимагати зупинки (очікування) автомобіля таксі у місцях, де зупинка транспортного засобу створюватиме перешкоди іншим учасникам дорожнього руху або заборонена Правилами дорожнього руху;
2) без згоди водія таксі перевозити у автомобілі таксі тварин, за винятком дрібних домашніх у клітках або контейнерах;
3) відволікати водія таксі під час руху автомобілю таксі;
4) під час перебування у автомобілі без згоди водія таксі їсти, палити.
Стаття 11. Перевезення багажу на таксі
1. Право на отримання багажу має пасажир, що здав його для перевезення, а у випадках перевезення несупроводжуваного багажу - замовник перевезення на таксі або уповноважена ним особа.
2. У разі не отримання багажу після завершення перевезення на таксі багаж зберігається у перевізника на таксі протягом доби без оплати. За зберігання багажу строком понад добу справляється плата за визначеним перевізником на таксі тарифом, якщо інше не передбачено законодавством.
3. Багаж (його частина), не доставлений особі протягом 14 діб після надходження заяви про його видачу, вважається втраченим і пасажирові або замовнику перевезення на таксі повертається плата, що справлялася за перевезення на таксі, а розмір компенсації визначається за погодженням сторін або у судовому порядку.
4. Якщо втрачений багаж знайдено протягом року з дня подання заяви про його видачу, перевізник на таксі повинен повідомити про це пасажира або замовника перевезення на таксі. Пасажир або замовник перевезення на таксі може одержати такий багаж протягом 30 днів, повернувши перевізникові на таксі кошти, виплачені як компенсація за втрату багажу.
Стаття 12. Державний нагляд у сфері здійснення господарської діяльності з перевезення на таксі
1. Державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері здійснення господарської діяльності з перевезення на таксі здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (далі - орган державного нагляду) в порядку, встановленому Законом України "Про автомобільний транспорт".
2. У разі встановлення під час здійснення державного нагляду обставини (обставин), передбаченої пунктом 4 частини одинадцятої, пунктами 4, 5 частини дванадцятої статті 3 цього Закону, орган державного нагляду повідомляє про це орган, що видав дозвіл відповідній інформаційно-диспетчерській службі, для прийняття рішення про анулювання такого дозволу.
Стаття 13. Відповідальність за порушення законодавства про перевезення на таксі
1. За порушення законодавства про перевезення на таксі до перевізників на таксі застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:
1) надання послуг з перевезення на таксі у разі відсутності або несправності таксометра – штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
2) надання послуг з перевезення на таксі транспортним засобом, який повністю або частково не відповідає вимогам до автомобілю таксі (крім порушення, передбаченого пунктом першим частини першої цієї статті) – штраф у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
3) укладення договору про надання інформаційно-диспетчерських послуг щодо одного автомобілю таксі більш ніж з однією інформаційно-диспетчерською службою - штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
4) надання послуг, які підпадають під ознаки перевезення на таксі, транспортним засобом, відомості про використання якого для надання послуг з перевезення на таксі на підставі дозволу на таксі не внесено до єдиного державного реєстру дозволів у сфері перевезень на таксі, або експлуатація транспортного засобу, який має ознаки таксі, відомості про використання якого для надання послуг з перевезення на таксі на підставі дозволу на таксі не внесено до єдиного державного реєстру дозволів у сфері перевезень на таксі, - штраф у розмірі п'ятиста неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
5) невідповідність показників таксометру інформації щодо тарифної схеми послуг таксі, розміщеній на задньому правому пасажирському склі та на передній панелі салону автомобіля – штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
2. За порушення законодавства про перевезення на таксі до інформаційно-диспетчерських служб застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:
1) передання будь-яким способом інформації про замовлення послуг з перевезення на таксі або надання доступу до неї особам, яким заборонено передання такої інформації – штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) надання інформаційно-диспетчерських послуг без отримання дозволу на здійснення діяльності інформаційно-диспетчерським пунктом в адміністративно-територіальній одиниці, в якій надаються такі послуги, – штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) укладення договору про надання інформаційно - диспетчерських послуг щодо автомобіля таксі, на який відсутній дозвіл або в адміністративно-територіальній одиниці, в якій дозвіл не видавався - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
3. При вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.
4. Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.
5. Примусове виконання постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів, визначених у цій статті, у разі невиконання їх у добровільному порядку, здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження.
Стаття 14. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім:
пункту 1 частини другої статті 4, пунктів 2, 5 частини першої статті 13, які набирають чинності через три місяця з дня опублікування цього Закону;
статті 3, пункту 3 частини четвертої статті 5 (в частині забезпечення водіїв таксі дозволом на таксі), пункту 1 частини другої статті 9 (в частині укладення договору перевезення на таксі в межах території, визначеної відповідно до вимог цього Закону), пункту 12 частини четвертої статті 9 (в частині наявності у водія таксі та передання для контролю дозволу на таксі), підпунктів 2, 3 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень, які набирають чинності через чотири місяця з дня опублікування цього Закону;
пунктів 3, 4, частини першої, частини другої статті 13, підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень, які набирають чинності через дванадцять місяців з дня опублікування цього Закону.
2. Внести зміни до таких законодавчих актів:
1) Кодекс України про адміністративні правопорушення: (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984р., додаток до № 51, ст. 1122 із наступними змінами):
доповнити статтею 1213 такого змісту:
"Стаття 1213. Порушення вимог законодавства щодо використання стоянки таксі
Стоянка на стоянці таксі транспортного засобу, який не відповідає ознакам таксі та/або не відповідає вимогам до автомобіля таксі та/або щодо якого у водія відсутній дозвіл на таксі, -
тягне за собою накладення штрафу на водія такого транспортного засобу від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";
статтю 126 доповнити частинами четвертою та п'ятою такого змісту:
"Керування транспортним засобом, який має ознаки таксі, або надання послуг, які підпадають під ознаки перевезення на таксі, особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки дозвіл на таксі, -
тягне за собою накладення штрафу від восьмидесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною четвертою цієї статті, -
тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п'ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу у його власника.";
статтю 221 після слова та цифр "статтею 124" доповнити словами та цифрами "частинами четвертою і п'ятою статті 126";
у статті 222:
частину першу викласти у такій редакції:
"Органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина друга статті 1061, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 1162, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 1211, 1212, 1213 частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 1241 - 125, частини перша, друга і третя статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 1331, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 161, 1644, статтею 1751 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 1892, 192, 194, 195)";
пункт 3 частини другої після слова та цифр "статтями 1211, 1212" доповнити цифрами "1213";
абзац другий пункту 1 частини першої статті 255 після слова та цифр "стаття 124" доповнити словами та цифрами "частина четверта і п'ята статті 126";
2) пункт 25 статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (Відомості Верховної ради України, 2000р., №36, ст. 299; 2011р., №48-49, ст. 536 із наступними змінами) викласти у такій редакції:
"25) надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу річковим, морським, автомобільним (крім перевезень пасажирів та/або їх багажу на таксі), залізничним транспортом";
3) Закон України "Про дорожній рух" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 31, ст. 338 із наступними змінами):
абзац другий частини другої статті 16 після слів "і небезпечних вантажів" доповнити словами "дозвіл на таксі на підставі якого відповідний транспортний засіб використовується для надання послуг з перевезення на таксі, у разі надання послуг з перевезення на таксі або експлуатації транспортного засобу, який має ознаки таксі";
абзаци третій, четвертий частини сьомої статті 35 викласти у такій редакції:
"для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі, які належать перевізникам на таксі, що використовують найману працю водіїв таксі, незалежно від строку експлуатації - щороку;
для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, та таксі, які належать самозайнятим перевізникам на таксі незалежно від строку експлуатації - двічі на рік."
4) частину третю статті 2 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 48, ст. 483 із наступними змінами) доповнити абзацом шостим такого змісту:
"Видача дозволів на таксі та визначення транспортних засобів, що будуть використовуватись в якості автомобілів таксі на підставі таких дозволів, здійснюється відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених законом України "Про перевезення на таксі".
5) Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затверджений Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 47, ст. 532 із наступними змінами) доповнити пунктами 154 - 155 такого змісту:
"154 - Дозвіл на таксі - Закон України "Про перевезення на таксі"
155 - Дозвіл на здійснення діяльності інформаційно-диспетчерським пунктом - Закон України "Про перевезення на таксі"
6) У Законі України "Про благоустрій населених пунктів" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 49, ст. 517 із наступними змінами):
абзац п'ятий частини першої статті 1 після слів "а також автомобільні стоянки" доповнити словами "стоянки таксі";
пункт 6 частини другої статті 10 після слів "стоянок транспортних засобів" доповнити словами "стоянок таксі";
7) підпункт 4 пункту "а" частини першої статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 24, ст. 170 із наступними змінами) після слів "майданчиків для паркування автомобільного транспорту" доповнити словами "стоянок таксі".
3. Установити, що після набрання чинності нормами, передбаченими абзацом третім пункту першого Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, суб’єкти господарювання, які на момент набрання чинності зазначеними нормами, мають ліцензію на здійснення господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі, мають право протягом шести місяців безкоштовно обміняти в будь-якій адміністративно-територіальній одиниці за власним вибором дійсні ліцензійні картки, оформлені на автомобілі таксі, що перебувають у власності таких суб'єктів господарювання, або придбані ними на умовах фінансового лізингу, на відповідну кількість дозволів на таксі.
4. Кабінету Міністрів України у чотирьохмісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону;
забезпечити прийняття органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення нормативно-правових актів органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.
5. Органам місцевого самоврядування у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом визначити стоянки таксі у відповідних адміністративно-територіальних одиницях та забезпечити їх функціонування.
Президент України В.Ф. Янукович