Суд Брюсселя ухвалив рішення на користь платформи таксі Uber у позові про трудовий статус її колишнього водія, який вимагав визнати себе найманим працівником. У позові брали участь, з одного боку, колишній водій Uber і держава Бельгія, а з іншого – сам Uber і Бельгійська асоціація платформ для водіїв (BPRA), якою він керує.
У рішенні суду, оприлюдненому ввечері в четвер, йдеться, що водій Uber перебував у "робочих відносинах незалежного характеру" із платформою і BPRA, тож із боку Uber не існує "ніякого ієрархічного контролю" над працівником.
Рішення суду скасовує ухвалу від жовтня 2020 року адміністративного комітету Бельгії, який регулює трудові відносини. Тоді він вирішив, що умови праці водія Uber були несумісні із самозайнятою роботою і він повинен бути перекваліфікований у найманого працівника.
У різних європейських країнах платформа в судах намагається довести, що водії, які нею користуються, є не найманими працівниками, а незалежними підрядниками, а отже, на них не поширюються відповідні соціальні права та захист.
Рішення суду є ще одним випадком, який затьмарює питання про те, чи повинні такі працівники, як водії Uber, користуватися соціальними правами найманих працівників, або ж мати більш легкий соціальний захист, пов'язаний з тим, що вони є незалежними підрядниками.
Минулого року Uber зазнав невдачі в Нідерландах, де Окружний суд Амстердаму своїм рішенням постановив, що таксисти, які працюють через платформу, фактично є найманими працівниками і компанія повинна відповідно наймати їх та виплачувати винагороду згідно з колективним договором.
Наразі ЄС працює над директивою, яка має на меті перекваліфікувати до 4,1 мільйона працівників платформ як найманих працівників.